Тематичну статтю про навчальний заклад підготували вчитель історії Кулініч Ю.С., вчитель хімії та біології Довженко В.І.
Середняківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області
Історія освіти села Середняки бере свій початок від 1892 р. з відкриття першої церковно – парафіяльної школи при Олександро-Невській церкві, настоятелем якої був Єфимій Єфремов. 1894 р. було відкрито земську школу, яка на той час називалась початковим народним училищем і діяла в будинку Гриньова В.М. У школі навчалися діти переважно із заможних родин. Вивчали арифметику, письмо, читання. Відомо, що у 1900р. земською школою завідував Ілларіон Гриньов.
У 1912 р. Гадяцьке земство розпочало будівництво приміщення нової школи (закінчено 1914 р.) яке існує до сьогодні. Це був просторий будинок, що нараховував чотири класні кімнати, учительську, квартири для проживання вчителів та підсобні приміщення. Архітектура будівлі мала «П» - подібну форму. З 1917 р. Середняківська школа була із трирічним терміном навчання. Навчання стало обов’язковим як для хлопчиків, так і для дівчаток і проводилося українською мовою. Також відомо, що у 1920 – 1924 р.р. директором школи був Марченко. А із 1931р. школа стає семирічною.
Під час німецько-фашистської окупації (19.09.1941 - 12.09.1943 рр.) гітлерівці спалили і зруйнували всі сільські установи, крім школи, де містилася стайня .
У повоєнний час директором школи став Шумейко Федір Андрійович.
Було організовано перші навчальні кабінети, буфет, бібліотеку, діяли гуртки художньої самодіяльності. Вчителем початкових класів (1-2) працювала Шкляренко Катерина Хомівна. Вчителем 3 класу працював Клименко Микола Павлович. Початкові класи (1-3) навчалися в окремому приміщенні, колишньому поміщицькому будинку «Валентина» – родича сім’ї Гриньових, Після Шумейка Ф.А. директором школи був Олійник Микола Антонович. Заняття в школі проводили в дві зміни.
Пізніше з 1960 року в приміщені будинку «Валентина» навчалися 2 клас початкової школи, де працювали вчителі Ранюк Ганна Федорівна і Клименко Микола Павлович. У цьому приміщені була відведена кімната для проведення свят, занять з фізичної культури. Навчалися учні за партами і писали ручками з пером.
Із лютого 1960 року школа переведена на восьмирічне навчання. Директором школи був Старосвітський Григорій Григорович, навчальні предмети викладали вчителі: Коноваленко Г.Н., Кравченко М.Д., Протас М.П., Шумейко Ф.А., Фесенко О.Ф., Бойко П.П., Рогожко Г.С., Верещака М.П., Олексенко Л.М., Старосвітська Г.О., Носенко П.Д.,Левченко В.Т., Мелет М.О., Плутенко Г.Ф., Клименко М.П., Кривенко Т.Г. Дітей шкільного віку становило 230 осіб
Після прийняття 1959 році Закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям і дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР» зросла матеріальна база: в 1967-68 році було побудовано навчальний корпус, де навчалися початкові класи. У 1969 році було побудовано навчальну майстерню, їдальню та підсобні приміщення, створено географічний майданчик, фізичні та хімічні кабінети, дослідні ділянки. У 1969 році школу електрифіковано. У 1966 - 1973 роки директором школи був Бойко Петро Петрович.
У 1962 році вчителем української мови Бойком П.П. заснований літературно - творчий гурток «Середняківські проліски», який був відомий не лише в районі чи області, а й далеко за їх межами. Гуртківці займалися літературною діяльністю, підтримували тісні зв’язки з відомими поетами П.Тичиною, О. Гончарем. Здійснювали краєзнавчу роботу по вивченню життєвої спадщини земляка М.П.Стороженка, М. І. Савича – філософа, педагога, публіциста, громадського діяча. Члени гуртка першими в Україні довідалися про талановиту землячку Н.М. Фесенко (літ. псевдонім – Надія Хмара), що народилася і жила в місті Гадячі.
У 1972 році у школі був створений літературно-краєзнавчий музей «Середняківські проліски». Він діє до цього часу (керівник – Поливана Н.В.). У музеї є такі розділи: «Петро Бойко і «Середняківські проліски»», ««Середняківські проліски» і їх друковане слово», «Микола Савич - однодумець Кобзаря», «М.П.Стороженко», «Наші славні земляки», «П.Тичина», «О.Гончар», «Н.Фесенко», «Письменники братніх республік», «Етнографічний куточок», бібліотека.
З 1973 по 1989 роки директорами були Олексенко М.М., Довженко В.І., Дерев’янко К.Г., Воловик А.В. У кінці 1989 року школа перейменована в неповну середню. Вчителями на той час працювали: Федорченко Н.І., Бондаренко Л.М. Поливана Н.В., Бутенко Н.М., Іванченко О.П., Довженко В.І., Довженко В.М., Михайленко С.О., Мотрич О.В., Калюжна Г.П., Левченко Т.І., Іванченко Т.В.Кратенко Н.М. Дітей шкільного віку становило 120 осіб.
У 1987 році розпочала роботу учнівська виробнича бригада, керівниками були Довженко Валентина Іванівна та Іванченко Олександр Петрович. В основу керівництва бригади покладено принцип учнівського самоврядування, згуртування учнівського та учительського колективів батьківської громадськості. У 1989 році бригада налічувала 44 члени, займалась вирощуванням помідорів на площі 5 га з використанням бактеріального добрива «Ридофіл» . Урожайність становила 243 ц/га.
За роботу члени бригади були нагороджені Грамотами обласного управління освіти та Полтавського обкому комсомолу, та подорожами до м.Москва, м.Ленінград. Крім того бригада була занесена на Районну Дошку пошани, нагороджена цінними подарунками : фотолабораторією, трактором Т-25 та причіпним інвентарем до нього. Бригада існувала до 1993 року.
У 1992 році з ініціативи колективу школи, батьківської громадськості на хвилі національного піднесення і маючи на меті перетворення школи в освітньо-культурний центр села, дієвий осередок національного виховання на основі глибинного вивчення та сприйняття культури, традицій і звичаїв народу в поєднанні з кращими традиціями родинного виховання, взаємодії та духовного взаємозбагачення поколінь, використовуючи багаторічний досвід роботи школи з розвитку дитячої творчої активності було започатковано дитячу самоврядну організацію козацьке коло «Гомін», яка існує до тепер.
Дитяча громада школи за підтримки педагогічного колективу школи самостійно визначила коло обов’язків та прав кожного козака, пріоритетні напрямки діяльності та протягом років сформувала зразковий образ учня нашої школи, активного учасника дитячого об’єднання .
Із 30 серпня 1993 року школа стала називатися Середняківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. У 1999 році в школі побудували газову топочну, замовником була Середняківська сільська рада (гол.сіл.рад. Дерев’янко К.Г.). Школа перейшла з твердого опалення на газове при керівництві Воловика А.В.
У 2015 - 2016 навчальному році в школі навчається 33 учні із сіл Середняки, Коновалове, Ветхалівка. У рамках державної програми «Шкільний автобус» учні з дальніх сіл підвозяться до школи. Усі учні школи забезпечені гарячим харчуванням. Педагогічний склад школи: директор школи – Стеценко М.П., вчителі – Бондаренко Л.М., Довженко В.І. Довженко Ю.М., Клименко І.М., Кревсун Л.Ю., Кулініч Ю.С., Лиходій Н.Г., Михайленко С.О., Поливана Н.В., Федорченко Н.І.. Майже всі вчителі мають вищу педагогічну освіту, з них мають кваліфікаційну категорію : 4 – вища , 5- І категорію, 1-спеціаліст, 1- 9 тарифний розряд, та одне звання вчитель-методист. Зросла матеріальна база, створений комп’ютерний клас, придбаний мультимедійний проектор, побудований внутрішній туалет та встановлені енергозберігаючі вікна в навчальному приміщенні.
Будівля земської школи збереглася до цього часу.
Літ.: ДАПО.- Фонд – 119 - Оп. ; Фонд Р.- 3309 – Оп.; Фонд Р. – 3883 ; Фонд Р.-5776 ; Фонд – 779 – Оп. 1.- Спр. 10, стор. 14; Фонд – 279 –Оп.1. Спр. 14 , стор .17; Фонд Р. -5776 – Оп.1.- Спр. 6, стор. 60;Фонд Р.- 5776 – Оп.1 Спр.4, стор.17; Фонд Р.-5776 – Оп.1. –Спр .7, стор 49; Наказ по школі № 15а від 13.05.1972 р.; Архів літературно - краєзнавчого музею «Середняківські проліски»
|
